Феномен освітніх змін в розумінні Майкла Фуллана

Роботу виконав магістр державного управління у сфері освіти, випускник 2013 року Щерба Олександр. Завантажити текст роботи

«Продуктивна освітня зміна блукає десь між над контролем і хаосом» - Р.Паскаль. Ця цитата як найкраще відображає сутність змін, адже вони не мають єдиновірного алгоритму, їх не можливо спроектувати на однозначний результат, вони лежать у площині, що недоступна в повній мірі для розуміння.

Говорячи про освітні зміни, ми говоримо про зміни у безлічі підсистем, що взаємодіють між собою і в такій ситуації Майк Фуллан влучно приходить до висновку, що причина і наслідок не тільки відокремлені у часі (про що стверджував Сенж П.), але, між ними, в таких умовах зникає зв'язок, його неможливо відстежити.

Система освітніх змін на стільки складна, що дія неймовірної кількості сил приводить до їх хаотичної взаємодії, породжуючи не тільки новий не очікуваний результат, але і блокуючі деякі із сил.

В таких умовах «метою стає формування звички до переживання процесу освітніх змін, міркування про нього, як серію динамічних, складних феноменів, які складаються один із одного» - говорить Майк Фулан.

Проаналізувавши складність освітніх змін М.Фуллан наводить уроки,  які випливають із парадигми освітніх змін:

1. Не можна керувати значущими процесами.
2. Зміна – це подорож, а не схема.
3. Проблеми – наші друзі.
4. Бачення та стратегічне планування прийдуть згодом.
5. Індивідуалізм та колективізм повинні мати однакову силу.
6. Не діє ані централізація, а ні децентралізація.
7. Зв'язок із ширшим середовищем обов’язковий для успіху.
8. Кожен є носієм змін.

Таким чином М.Фуллан намагається запропонувати концепт змін, який базується на невизначеності, спробі балансувати між піками.

Безперечно,  сучасні підходи теорії управління в умовах складних систем ідеологічні близькі із наведеними уроками. У вітчизняній практиці використовують термінологію «адаптивне управління», яке базується на можливості змін у самого ініціатора змін в залежності від параметрів об’єкту управління, зовнішніх умов. Дещо новий підхід – це «рефлексивне управління», яке базується на феномені рефлексії та є дещо складнішим за своєю суттю, ніж процес адаптації.

Аналізуючи висновки Майкла Фуллана щодо складності освітніх змін, на яких він будував свою концепцію, можна сказати, що вони є обґрунтованими та такими, що дають можливість будувати адекватну теоретичну базу для нових підходів.

Говорячи про наведені уроки, зрозуміло, що вони носять надзвичайно широкий характер. Їх можливо використовувати практично в кожній складній системі. В роботі М.Фуллана, не виділено специфічні прийоми для роботи із освітнім середовищем.

Якщо б ми стали серйозно займатися саме освітньою проблемою, то нам довелося б запропонувати освітню концепцію, на якій базуватимуться такі підходи. Ми б говорили про три взаємопов’язані системи: шкільна освіта, професійно-технічна освіта та вища освіта. В такому ракурсі можливо прийти до пропозицій, які мали б конкретний зміст, які можливо глибоко аналізувати та впроваджувати.